Connect with us

Життя

Вони не хотіли визнавати онука. А дарма!

Сергію було 20 років, коли він закохався. Здавалося б, дорослий хлопець, але його батьки так не думали. Вони продовжували його всіляко опікати, в тому числі і від першого кохання.

Батькам, дуже не подобалася кохана сина. Дівчина сирота, з сусіднього села, ще й характер химерний. Вони вважали, що Яна неодмінно погано впливає на їх Сергійка. Ну ще б пак, адже як тільки вона з’явилася на обрії, юнака  ніби підмінили: він не проводив час з сім’єю, грубіянив і щовечора мотався в село до Яни. Вони не могли прийняти, що хлопчик виріс і закоханий.

Джерело: ostrnum.com

РЕКЛАМА 2

Увечері, Сергій знову посварився з мамою. Вона категорично не хотіла відпускати сина до дівчини. Він потайки взяв машину батька і поїхав.

Додому Серьога не повернувся. Він потрапив в аварію. Його більше нема! Мати, убита горем, картала себе, що не втримала його в той вечір. Але ще більше вона винила Яну, адже це він до неї постійно мотався  до біса на пасочки. І ніхто не думав про те, що ж відчуває бідна дівчина, до якої коханий так і не доїхав.

Через місяць, Яна знову з’явилася на порозі будинку батьків Сергія.

-Доброго дня! Валентино Петрівно, я повинна вам сказати, я … .я вагітна. У вас буде онук.
– Що? Ти що собі дозволяєш, нагуляла його десь і до мене прийшла? Якби не ти, Сергій був би з нами! Забирайся! -розгнівалася  Валентина Петрівна.
Не повірили, ну й добре, сама виховаю дитину, вирішила дівчина.

Минуло 2 роки. Янка душі не чула в синочку, такий тямущий хлопчина росте. Ох, а як Микитка нагадує їй коханого Сергія. »Як добре, що ти залишив після себе це чудо!» Дівчина вирішила ще раз сходити до батьків Сергія та познайомити їх з онуком.

Двері відчинила Валентина Петрівна. Жінка з хвилину, мовчки розглядала маленького Микиту, а потім втратила свідомість. Підбіг Ігор Володимирович, підхопив дружину і розмістив її на дивані. Потім, також з цікавістю подивився на переляканого хлопчика.

Ігор Володимирович вийшов з кімнати, а повернувся зі склянкою води для дружини і фотографією, яку він простягнув Яні. Дівчина глянула на фото і ахнула. З старого знімка на неї дивився Микитка.

РЕКЛАМА 1

Прокинувшись, Валентина Петрівна звалилася на коліна перед малюком.

– Милий! Прости, прости, – твердила вона і цілувала онука.
-Яночка, і ти мене прости. Я тобі не вірила, я тебе звинувачувала і не підтримала, а тобі ж було так важко одній.
Я не була одна, я з Микиткою! І мені нема за що вас прощати, я давно вже не злюся, інакше б не прийшла.
Згодом, Валентина Петрівна й  Ігор Володимирович, умовили Яну з Микитою, переїхати до них. Тепер вони живуть разом, у них з’явився онук і дочка, бо  дівчину вони полюбили як рідну. Шкода, що неможливо відмотати час назад, і виправити те, що виправити вже не можна!

Подiлись з друзями:
Continue Reading

Facebook

Trending