Connect with us

ЖИТТЯ

Таємне життя 5-річного хлопчика у концтаборі!

У 1997 році на кіноекрани вийшов фільм режисера Роберто Беніньї «Життя прекрасне». Кінострічка розповідає про жахливу долю єврейської сім’ї під час Другої світової війни й вона, мабуть, не залишила байдужим нікого, хто подивився її. За сценарієм, батько, потрапляючи в концтабір, дивом рятує 5-річного сина, таємно проносячи його з собою. Хлопчику він пояснює, що все це – гра. Якщо син виконає всі її умови (не буде плакати, просити їсти), то він в кінці отримає приз – танк. Коли режисер фільму приступав до зйомок, він і подумати не міг, що ця історія мала місце в дійсності.

uakino.club

Юзеф Янек Шляйфштайн з’явився на світ 7 березня 1941 року в родині Ізраїля і Естер Шляйфштайнов в єврейському гетто в околицях міста Сандомир (Польща). Коли в червні 1942 року людей з гетто евакуювали в Ченстохову для роботи на фабриці з виробництва металевих виробів і озброєння HASAG, Янеку був всього лише рік. По прибуттю всіх маленьких дітей одразу ж забрали як «непотрібних для роботи» і відправляли в газові камери Освенціма. Шляйфштайни зуміли заховати сина в підвалі.

РЕКЛАМА 2

Цілих 1,5 року Юзеф провів в темному приміщенні. Він бачив проблиски світла тільки тоді, коли батьки спускалися погодувати його. Єдиним другом хлопчика була кішка, яка ловила мишей і щурів, щоб вони не покусали дитину.

static.kulturologia.ru

У 1943 році євреїв з Ченстохови відправили в Бухенвальд. Батько розповів  дитині що все, що відбувається це гра. Він обіцяв дати синові три шматочка цукру, якщо той ні за яких обставин не видасть ані звуку. Юзефу дуже хотілося солодощів, і він погодився. Батько посадив 2,5-річну дитину в заплічний мішок, зробив отвори для доступу повітря і став молитися, щоб Юзеф не ворушився.

По прибуттю в Бухенвальд старих і дітей розстріляли в той же день. Мати Юзефа відправили в концтабір Берген-Бельзен. Батько зумів пронести сина в табір, але не знав, де його ховати далі. Допомогли німці з числа антифашистів. Хлопчику приносили хліб і дощову воду. Юзеф ніколи не говорив голосно, а тільки пошепки. Він ніколи не плакав. Батько продовжував розповідати синові, що все це – тільки гра, що потрібно ховатися від охоронців, інакше їх відвезуть до злої чаклунки.

peoples.ru

Але дитину все-таки виявили під час чергового обшуку барака. Хлопчик точно народився під щасливою зіркою, інакше як пояснити те, що його не вбили. У охоронця був син такого ж віку, і він перейнявся симпатією до Юзефа. Хлопчика назвали «талісманом Бухельвальда». Щоранку на перевірці він салютував, звітуючи, що всі ув’язнені пораховані.

Якщо в концтаборі з’являлися офіційні особи, хлопчика знову ховали. Разом з ним в Бухенвальді ховалися ще близько 20 маленьких дітей. Серед них був і 4-річний Стефан Цвейг – майбутній відомий польський кінооператор (не плутати з письменником). Він ховався в відділенні для хворих на тиф. Те місце німці не перевіряли, бо боялися заразитися. Дивом дитині вдалося не захворіти і дожити до звільнення Бухенвальда.

У лютому 1945 року, коли до закінчення війни залишалося всього кілька місяців, Юзеф по необережності вийшов у двір, де його помітив заступник начальника табору. Він наказав тут же відправити дитину в газову камеру. Батько Юзефа кинувся на коліна і благав дати йому пару днів для прощання з сином, обіцяючи натомість зробити запеклому наїзникові краще сідло для його коня. І знову Юзефу несказанно повезло: того німця перевели на Східний фронт. Шляйфштайн відправив сина в лікарню, де він ховався до 11 квітня 1945 року – дня звільнення в’язнів Бухенвальда.

Коли війна підійшла до кінця, Ізраїль Шляйфштайн зумів відшукати свою дружину Естер. Вона вижила і перебувала в Дахау. У 1947 році Юзеф Янек Шляйфштайн став наймолодшим свідком, що давав свідчення у справі охоронців Бухенвальда. У 1948 році сім’я переїхала в США.

РЕКЛАМА 1

Майже півстоліття Юзеф не розповідав нікому про те, що йому довелося пережити в дитинстві. Після виходу фільму Роберто Беніньї в 1997 році в держархіві Сполучених Штатів Америки були виявлені записи про Шляйфштайна. Буквально через місяць Янека знайшли журналісти. Він погодився дати єдине інтерв’ю, тому що навіть через 50 років йому важко згадувати подробиці перебування в концтаборі. Чоловік розповів, що він все життя спить з включеним світлом, бо не може переносити темряву після місяців, проведених в підвалі і в тайниках барака. Сьогодні Юзеф Янек Шляйфштайн (або на американський лад, Джозефу Шлайфстайну) на пенсії і живе в Нью-Йорку.

Коли нацисти зрозуміли, що звільнення концтабору близько, вони спорядили «поїзд смерті» – залізничний склад, який повинен був перевезти в’язнів Бухенвальда в Дахау. Одні в’язні померли в дорозі, але багатьом з тих, хто дістався до того страшного місця, вдалося вижити – їх звільнили частини 45-ї піхотної дивізії 7-ї американської армії.

Подiлись з друзями:
Continue Reading

Facebook

Trending