Connect with us

ПСИХОЛОГIЯ

Мамина сповідь

Ти мати, а значить ти абьюзер. За визначенням. Дивно, чому така проста і очевидна думка прийшла до мене з великим запізненням. Всі батьки токсичні диктатори, всі як один. І я цей один, в тому числі.

Десь в першій десятці, орієнтовно між Мао й альфа-самкою звичайної ігрунки (примат з чіткою ієрархією в сторону матріархату).
Тому що подивишся на моїх дітей і відразу стає зрозуміло, мати у них тиран, сатрап і рабовласник. Спритна ухильниця від каральної долоні ювенальної юстиції.

РЕКЛАМА 2

Наприклад, ось прибирання в кімнаті (у кожного своє). Ну хоче людина жити серед завалів, затишно йому на рукотворному смітнику. Може він любовно збирав це все волосок до волоска. У сенсі порожні тетрапаки з-під соку акуратно укладав поряд з початими пачками з-під чипсів, рясно посипав все носками й завершальним акордом додавав крапельку старої наволочки. А вісім пом’ятих футболок не просто так порозкидувані щедрою рукою сіяча по всьому периметру. В цьому є задум творця, його мня-мня меседж. Може він взагалі в душі Че і Команданте, і це його Революшн. А не просто засранець-гівнюк ледачий (2 шт). Що б ти розуміла, мати.
Він хто? Правильно — художник. Він що робить? Правильно, він так бачить.

І не треба обмежувати його свободу (зараз була цитата), а то він потім виросте і де-небудь в соцмережі напише про своє гірке дитинство і сіре отроцтво, йому накидають тисячу коментів співчуваючі люди з аналогічною травмою від швабри, а ти станеш мемом зі знаком мінус. Демотиватором ти станеш, символом цього самого абьюз, з ганчіркою для підлоги наголо. І пилососом в образі автомата.

Не чіпай їх територію, навіть в їх відсутність, о підступна! І справа не в тому, що на мінному полі, яке зветься дитячою, ти можеш посковзнутись на чому-небудь несподіваному, впасти на що-небудь невизначене і зламати собі щось конкретне. Просто гори непотребу їх вотчина, тільки вони знають де і що лежить. А ти своїм псевдопорядком порушуєш струнку течію їх думки та побуту (теж майже цитата). Один раз не витримаєш, наведеш чистоту, а вони потім потрібну річ тиждень будуть шукати. Але ж ця річ так зручно і зрозуміло валялася в курному кутку, відразу під коробкою з під хрінпоймичого. Геолокації не треба.

Так, вони вміють прибиратися, так уміння є, ручки пам’ятають. Але не хочуть. Ні ручки, ні ніжки, ні дупки від ліжка або там компа відірватися не може. Вони глядачі. Зирять у внутрішній Космос. Спасибі є посудомийка й іноді робот-пилосос, який скоро теж буде лаятися матом, хоча в базовій збірці такої закладки немає.

Або ось оцінки.
А ні, не буду, зараз Паркінсон почнеться.

Мене тут недавно син ментально поставив в кут. Мовляв не займалася ти, мати, моєю освітою. Треба було насильно, через не можу тягати мене по репетиторах різних, а не в художку водити, як я хотів. Ну і що, що я б тебе прокляв, подумаєш, молодий був і ранній. Зате зараз англійську б знав, на заспокійливому інструкції тобі б прочитати зміг. Мамина радість. А зараз ось немає рученят, немає і мультиків. І про свободу ще щось додав.
А моя подруга, педагог з грамотами і медалями, фахівець і просто звичайна, в міру нормальна людина, розповіла мені напередодні, що її син, ровесник мого, викотив їй претензію. Що мовляв заколивала ти мене в дитинстві зі своєю освітою, ні продиху ні роздиху. І щось про свободу ще додав.

РЕКЛАМА 1

Наші внуки помстяться нашим дітям. Якщо дочекаюся звичайно. Мама моя ось дочекалася.

Оксана Сибірячка

Подiлись з друзями:
Continue Reading

Facebook

Trending