Connect with us

Життя

Як віддячити за все свекрусі

Який батько не мріє виховати дитину успішною, чесною, а головне, вдячною? Але навіть у найпрекрасніших людей часом виростають нікчемні діти. І важко сказати, чому при однаковому вихованні люди абсолютно різні. Це стосується і ставлення до батьків.

Сьогодні редакція «Так Просто!» розповість історію, в якій переплелися жадібність, невдячність і самопожертва. Той випадок, коли діти віддають батьків, що, на жаль, не так вже й рідко в наш час. Втім, у нашої розповіді свій, незвичайний фінал.

Моя свекруха Тамара Степанівна – жінка дуже скромна і чуйна. Тому, коли донька Інна попросила розміняти квартиру, добродушна пенсіонерка не ​​відчула лихого і погодилася. Складно було повірити, що улюблена дочка піде на обман і залишить матір на вулиці, але так і сталося

Відносини зі свекрухою у мене були чудові, і ми з чоловіком вирішили, що Тамара Степанівна буде жити у нас – ми не могли залишити її на вулиці. Але якщо ні мене, ні дружину таке сусідство не втомлювати, то свекруха відчувала себе не в своїй тарілці: «Мені якось незручно, сиджу на шиї. У вас же сім’я … »

РЕКЛАМА 2

Поки ми з ранку до вечора пропадали у справах, свекруха, здається, тільки тим і займалася, що наводила порядок: все мила і чистила. Вона велика поборниця чистоти, але таким чином намагалася зробити нам приємне, віддячити. Я переконувала її, що це зайве і що не варто себе постійно обтяжувати, адже вдома і так чисто. Але все повторювалося.

Навіть в туалет свекруха намагалася ходити якомога рідше. І коли всі були вдома, терпіла до останнього, але ж це неприпустимо для жінки її віку. Бесіди з цього приводу ні до чого не приводили.

«Я тут гість і поводжуся як в гостях», – упиралася Тамара Степанівна, підтискаючи губи.

Так довго тривати не могло і ми зважилися маму переселити. Самі ми живемо в передмісті і поблизу розташовано кілька селищ. В одному з них знайшли відповідну ділянку – облаштований (що для літньої самотньої жінки дуже важливо) маленький будиночок з каналізацією, тепло-, газо- і водопостачанням. До того ж була невелика земельна ділянка в 4 сотки.

Ціна була цілком адекватною: частина грошей у нас була, частину довелося позичити. Порадившись з чоловіком, вирішили – треба брати.

Свекруха довго не могла повірити в покупку. При переїзді вона ледь стримувала сльози радості і, здається, навіть підстрибувала на місці від нетерпіння, обіймаючи то чоловіка, то мене: «Це мені? Мій будинок? У мене буде свій будинок? »

Ми допомогли перевезти речі і Тамара Степанівна стала обходити свої нові володіння. «Так, тут у мене квітник буде, а тут полуниці понасаджую. Такого смачно варення наварю, що пальчики проковтнути!»- примовляла вона.

Ми залишили маму наодинці з приємними клопотами, попередньо розставивши на її прохання меблі і розклавши речі. А вона, напевно, вже в сотий раз нас дякувала і вимагала скоріше приїжджати в гості.

Ділянку ми втрьох вирішили оформити на чоловіка. “Так буде правильно. Ще Інка, чого доброго, приїде свою частку вимагати», – розважливо промовила свекруха. Нам тому і порішили.

Правду кажуть, що мати ніколи не відмовиться від своєї дитини, навіть якщо та її зрадила. Тамара Степанівна тішилася приїздам дочки і з задоволенням поралася з онукою. Але коли «любляча донька» дізналася, що будинок на матір не оформлений і їй більше нічого від родичів не вдасться отримати, то зникла так само швидко, як і з’явилася.

А ось моя добра свекруха, Тамара Степанівна, розчинилася в приємних клопотах: то вона квіти насаджує, то бур’яни сапає, то в саду порається. У своєму будинку, при справі і на свіжому повітрі мама просто розцвіла.

РЕКЛАМА 1

Не можу не сказати, що моя свекруха – чудова жінка. Мені жодного разу не доводилося чути від неї поганих слів. Але саме такі чудові люди найчастіше страждають від людського лицемірства і підлості, часом навіть від найближчих людей.

Ми з чоловіком в міру наших можливостей постаралися віддячити Тамарі Степанівні. І коли дивимося, з яким задоволенням вона возиться по господарству і приймає в своєму будинку гостей, ми радіємо, що вчинили правильно і зробили маму щасливою.

Подiлись з друзями:
Continue Reading

Facebook

Trending