Connect with us

ЖИТТЯ

Бачення моєї старої бабусі цього світу!

Ще до смерті моєї бабусі вона часто говорила про свій похорон зі мною так, ніби це якась важлива та святкова подія для неї.

Наприклад, що вона б не хотіла померти взимку, тому що тоді буде погано копати землю та й гості будуть більше думати про холод та погоду, ніж про неї.

Вона часто мені повторювала, що якщо ти народився взимку, то тоді й помреш, і так зі всіма порами року. А оскільки вона була народжена у лютому, то й боялася, що помре у цю «погану» пору року. Натомість вона надіялася, що помре влітку, тому що тоді помирають щасливими.

РЕКЛАМА 2

Її було понад 80 років, тому заперечувати я її не збиралася, а тільки запитувала, чому вона так вважає, на що конкретної відповіді ніколи не отримувала.

Попри те, що більшу частину наших зустрічей вона говорила про свої похорони, також вона в’язала для внуків та правнуків носочки та рукавички. Спочатку, мені здавалося це безглуздим, але її це подобалося, вона приносила користь та була щасливою від цього.

Це було ще у 80-х роках минулого століття. Моя бабця на той час пережила дві війни, голодомор та ще безліч жахливих подій. Напевно, найжахливішою особисто для неї стала смерть нашого тата, її сина. Але йшли роки, ми з сестрою та дітьми продовжували навідуватися до одинокої бабусі, а вона невтомно повторювала, яка вона щаслива.

Ну яке щастя могло бути? Але ж вона його знайшла. Вона цінувала те, що мала та ні на що не скаржилася завдяки чому відчувала внутрішній спокій та легкість

РЕКЛАМА 1

Вона померла сонячного дня весною, коли починали цвісти конвалії.

bachennia-moiei-staroi-babusi-tsoho-svitu

tutkatamka.com.ua

Подiлись з друзями:
Continue Reading

Facebook

Trending